Low high-density lipoprotein level associated with enhanced inflammatory response and one-year persistence of long COVID in patients undergoing hemodialysis: a cross- sectional cohort study

Abstract

Вступ: Довгострокові наслідки COVID-19, відомі як постковіднийсиндром, створюють особливі перешкоди для пацієнтів, які лікуються методом гемодіалізу. Продемонстровано, що зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) (< 1,22 ммоль/л) асоціюється з підвищеною сприйнятливістю до COVID-19 і безпосередніми COVID-19-асоційованими несприятливими наслідками в цій категорії пацієнтів. Однак потенційний зв’язок між рівнем ЛПВЩ і постковідним синдромом залишається невизначеним. Метою цього дослідження було вивчити взаємозв’язок між рівнями ЛПВЩ і запальною відповіддю через рік після перенесеної COVID-19 серед пацієнтів,які лікуються методом гемодіалізу. Методи: 80пацієнтів, які отримували лікування гемодіалізом та перенесли COVID-19 були включені до цього перехресного когортного дослідження. Середній вік залучених до дослідження пацієнтів склав 55 (44–62,5) років, тривалість діалізної терапії 45 (21–78,6) місяців. Серед них у 45 (56,2%) діагностували постковідний синдром, а 35 (43,8%) повністю одужали. Ліпідні профілі та запальні маркери, такі як сироватковий С-реактивний білок, інтерлейкіни-6 та -17, оцінювали через рік після інфікування COVID-19. Результати: Пацієнти з постковідним синдромом продемонстрували значно нижчі рівні ЛПВЩ порівняно з особами, які повністю одужали: 1,19 (1,06-1,76) проти 1,66 (1,32–1,92) ммоль/л (p< 0,0001). Пороговий рівень ЛПВЩ менше 1,22 ммоль/л продемонстрував чутливість 84,9% і специфічність 95,3% для прогнозування персистенції постковідного синдрому протягом року у нашій когорті. Серед пацієнтів із рівнем ЛПВЩ< 1,22 ммоль/л спостерігались підвищені концентрації С-реактивного білку крові (р = 0,003), інтерлейкіну-6 (р = 0,005) та інтерлейкіну-17 (р< 0,0001) порівняно з тими, у кого концентрація ЛПВЩ перевищувала 1,22 ммоль/л. Подальший аналіз підгруп виявив статистично значуще підвищення маркерів запаленняу хворих, які одночасно мали постковідний синдром та низький рівень ЛПВЩ. Висновок: Отримані результати свідчать, що низький рівень ЛПВЩ може посилювати запальну реакцію у пацієнтів, які лікуються методом гемодіалізу, потенційно сприяючи персистенції постковідного синдрому навіть через рік після інфікування. Майбутні дослідження необхідні для з’ясування патогенетичних механізмів цього взаємозв’язку та вивчення потенційних стратегій покращення результатів постковідного синдрому у цій когортіпацієнтів.

Background: Long-term consequences of COVID-19, known as long COVID, present distinctive hurdles for patients receiving hemodialysis treatment. Reduced levels of high-density lipoprotein (HDL) (<1.22 mmol/L) have previously been demonstrated to be associated with heightened susceptibility to COVID-19 and immediate COVID-19-related adverse outcomes in this patient population. However, the potential association between HDL levels and the persistence of long COVID has not been examined within the hemodialysis cohort. The present study aimed to explore the relationship between HDL levels and inflammatory responses one year after COVID-19 among hemodialysis patients. Methods: 80 patients treated with hemodialysis, aged 55 (44-62.5) years, with a dialysis vintage of 45 (21-78.6) months and a history of COVID-19, were enrolled in this cross-sectional cohort study. Among them, 45 (56.2%) were diagnosed with long COVID, while 35 (43.8%) had fully recovered. Lipid profiles and inflammatory markers, such as serum C-reactive protein, and interleukins-6and-17, were assessed one yearpost-infection. Results: Patients experiencing long COVID exhibited significantly lower HDL levels compared to fully recovered individuals: 1.19 (1.06-1.76) vs1.66 (1.32-1.92) mmol/L (p<0.0001). The HDL cut-off pointof less than 1.22 mmol/L demonstrated a sensitivity of 84.9% and specificity of 95.3% to predict one-year long COVID persistence in our cohort. Among the patients with HDL levels < 1.22 mmol/L, elevated concentrations of C-reactive protein(р =0.003), interleukin-6 (p = 0.005), and interleukin-17(p<0.0001) were evident compared to those with HDL concentrations exceeding 1.22 mmol/L. Subsequent subgroup analysis revealed a more pronounced inflammatory profile in patients concurrently experiencing long COVID and exhibiting low HDL levels. Conclusion: The obtained results suggest that a low level of HDL (<1.22 mmol/L) may exacerbate the inflammatory response in patients undergoing hemodialysis, potentially contributing to the persistence of long COVID even a year after infection. Future research is necessary to elucidate the pathogenetic mechanisms of this relationship and explore potential strategies to improve patient outcomes.