Державна політика у сфері булінгу з боку викладача у зарубіжних країнах.

Abstract

Стаття присвячена дослідженню досвіду зарубіжних країн у реалізації державної політики у сфері булінгу з боку викладача. Незважаючи на низку вжитих заходів протидії булінгу у шкільному середовищі в Україні, питання цькування залишається актуальним, особливо з боку педагогічного складу стосовно учнів. Нині зустрічаються непоодинокі випадки, коли самі вчителі стають булерами і здійснюють психічне, фізичне, а також економічне насильство щодо учнів. Як показує статистика, близько 67% дітей в Україні стикаються з проблемою булінгу, при цьому 24% з них потерпали від психічного та фізичного насилля з боку учителя. До того ж більшість справ у сфері булінгу закривається у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а саме через відсутність належних доказів. Наявність частих випадків булінгу та рідкість винесення позитивних рішень про адміністративну відповідальність за вчинення булінгу, зокрема з боку вчителя щодо учнів, свідчать про недосконалість державної політики у сфері булінгу в Україні. Зважаючи на це, ми пропонуємо розглянути особливості державного регулювання у сфері булінгу провідних країн, таких як Канада, США, Чехія, Республіка Філіппіни, Австралія та Франція. Ми з’ясували, що у досліджених країнах немає загальних нормативно-правових актів, які би передбачали юридичну відповідальність за вчинення булінгу з боку викладача, попри це, вони мають відповідні закони та інші акти, які визначають діяльність закладів освіти та обов’язки учасників навчального процесу щодо інформування, застереження та протидії булінгу. У статті запропоновано шляхи удосконалення політики України у сфері булінгу, які включать закріплення у чинному законодавстві норми про адміністративну відповідальність особи, яка стала свідком чи якій стало відомо про факт вчинення булінгу щодо іншої особи, моніторинг усіх закладів освіти щодо випадків булінгу та створення державного додатку “Fight For!” («Борися!»).

The article is devoted to the study of the experience of foreign countries in the implementation of state policy in the field of bullying by the teacher. Despite a number of measures taken to combat bullying in the school environment in Ukraine, the issue of bullying remains relevant, especially by the teaching staff of students. Nowadays, there are many cases when teachers themselves become bullies and commit mental, physical, and economic violence against students. According to statistics, about 67% of children in Ukraine face the problem of bullying, with 24% of them suffering from mental and physical violence by teachers. In addition, most bullying cases are closed due to the lack of an administrative offense, namely the lack of proper evidence. The presence of frequent cases of bullying and the rarity of positive decisions on administrative liability for bullying, in particular by teachers in relation to students, indicates the imperfection of state policy in the field of bullying in Ukraine. With this in mind, we propose to consider the features of state regulation in the field of bullying of leading countries such as Canada, the United States, the Czech Republic, the Philippines, Australia, and France. We found that in the countries studied there are no general regulations that would provide for legal liability for bullying by the teacher, and, nevertheless, they have relevant laws and other acts that determine the activities of educational institutions and obligations, language of participants of the educational process on informing, warning, and counteracting bullying. The article suggested ways to improve Ukraine’s policy in the field of bullying, which include enshrining in current legislation the norm of administrative liability of a person who witnessed or became aware of the fact of bullying against another person, monitoring of all educational institutions on cases of bullying and creation of the state application “Fight For!”.