Фінансування соціального та доступного житла в контексті досягнення Цілей сталого розвитку

Abstract

У дисертаційній роботі поглиблено теоретико-методичні підходи до обґрунтування впливу фінансування соціального і доступного житла в контексті досягнення Цілей сталого розвитку і вирішення актуальних соціальноекономічних проблем. Для цього проаналізовано наукові дослідження та сучасні тренди фінансування соціального і доступного житла в контексті сталого розвитку. Визначено, що більшість країн ЄС стикається з проблемою доступності житла, перенаселеності житла та фінансового навантаження, обумовленого загальними витратами на житло. Найвищий показник фінансового тягаря, обумовленого витратами на житло, – на Кіпрі (62%), в Греції (58,5%), Польщі (53,1%), Хорватії (44,9%) і Іспанії (41,7%), натомість, найнижчий – у Нідерландах (6,3%), Швеції (7,2%), Естонії (8%) і Данії (8,6%). За рівнем перенаселеності найгірші показники – в Латвії (41,3%), Румунії (41%), Болгарії (37,9%), Польщі (35,7%), Хорватії (34,4%) і Словаччині (31,2%), найкращі – на Кіпрі (2,3%), Мальті (2,9%), в Нідерландах (3,4%), Ірландії (3,4%), Бельгії (5,9%), Фінляндії (7,4%), Люксембурзі (7,7%), Данії (9,2%) і Франції (9,4%). В Україні показник становить 49,8%, а частка дітей до 18 років, які проживають у перенаселеному житлі, – 71,6 %. У результаті аналізу фінансування соціального і доступного житла в контексті сталого розвитку сформульовано ключові концептуальні особливості у розумінні понять соціального, доступного і державного житла. Встановлено, що фінансування соціального і доступного житла є актуальним напрямком державної фінансової політики, проаналізовано основні її інструменти у сфері забезпечення соціального та доступного житла на прикладі країн ЄС. Виявлено сильні та слабкі сторони, можливості та загрози для будівництва доступного житла за допомогою SWOT-аналізу. Обґрунтовано необхідність вирішення дилеми між етичною стороною та бізнес-мотивацією при інвестуванні в соціальне та доступне житло. На основі бібліометричного аналізу наукового доробку з питань фінансування соціального і доступного житла з використанням інструментів наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, і програмного пакету VosViewer встановлено, що близько 50–60% від загальної кількості публікацій були опубліковані за останні 10 з поміж 75 років, і близько 30–40% – за останні 5 років (вибірка з 6502 наукових публікацій бази даних Scopus за 1948-2022 рр., і 7243 публікацій бази даних Web of Science більш, ніж за 90 років за 1929- 2022 р.). Охарактеризовані піки зростання публікаційної активності: 1) 2008- 2012 рр.; 2) 2015-2018 рр.; 3) з кінця 2019 р.; 4) 2022-2023 рр. Виявлено домінуючі тенденції міжгалузевих досліджень, що знаходять своє вираження в межах чотирьох сформованих кластерів. При цьому звернено увагу на Цілі сталого розвитку, у тісному зв’язку з якими досліджується фінансування соціального і доступного житла, зокрема ЦСР 1 «Подолання бідності», ЦСР 3 «Міцне здоров’я і благополуччя», ЦСР4 «Якісна освіта», ЦСР8 «Гідна праця та економічне зростання» та ЦСР10 «Скорочення нерівності». Проаналізовано тенденції фінансування соціального і доступного житла в контексті сталого розвитку на основі результатів комплексного міжкраїнного статистичного, графічного, динамічного, структурного, факторного і порівняльного аналізу. Визначено, що в ЄС найвищі індекси реальних цін на житло у 2022 р. зафіксовані в Угорщині, Португалії, Люксембурзі, Чехії, Нідерландах, Словенії та Австрії, найнижчі – в Італії, Фінляндії, Бельгії, Швеції і Франції. Найвищі ціни на оренду – в Естонії, Литві, Угорщині, Словенії і Польщі, найнижчі – в Греції, Італії, Франції, Іспанії та Словаччині. У 64% країн ЄС виявлено зростання реальних цін на житло в 2022 р. порівняно з 2021 р., і загальну тенденцію до зростання в динаміці для більшості країн, у т. ч. у 100% країн вибірки – зростання цін на оренду. Структурний аналіз ринку житла за правом власності засвідчив, що найбільший акцент на доступність житла зроблено в Нідерландах, Бельгії, Фінляндії, Франції, Ірландії та Швеції. Аналітичний аналіз з використанням інструментарію Google Trends дозволив виявити тренди суспільного інтересу користувачів мережі Інтернет та популярності пошукових запитів про соціальне і доступне житло. Серед країн світу лідерами за популярністю пошукового запиту про соціальне житло є Ірландія, Великобританія, Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка, Мальта, Австралія і Канада, про доступне житло – Ірландія, США, Гана, Кенія, Руанда, Джерсі, Австралія, Канада і Великобританія. Відповідно виявлено піки найнижчого рівня популярності наприкінці 2007 р. (початок світової фінансової кризи), у 2012 (європейська економічна криза) та 2020 рр. (криза СOVID-19), натомість, з 2021 р. суспільний інтерес до цієї проблематики знову підвищується, що обумовлено наслідками кризи COVID-19 (втрата місця роботи, зниження рівня доходів тощо), у 2022 – також позитивний стрибок, що пояснюється війною в Україні, міграцією і внутрішнім переміщенням населення, пошуком доступного і соціального житла по всьому світу, з вересня 2022 – зміна напрямку через падіння попиту, часткового або повного задоволення потреб переміщених осіб у доступному і соціальному житлі. На основі інструментарію Books Ngram Viewer побудовано 3-грами, що відображають динаміку частоти використання пошукових фраз «фінансування соціального житла» (з 1981), «фінансування доступного житла» (з 1949) та «фінансування державного житла» (з 1946) у книгах англомовного корпусу за 1800-2019 рр. Найбільш значні піки / коливання тренду спостерігаються у 1980- х, 1990-х і 2000-х роках. У 2019 р. найвищу частоту вживання має фраза «фінансування доступного житла» (0.0000000390%), трохи меншу – «фінансування соціального житла» (0.0000000386%), і найменшу вживаність – «фінансування державного житла» (0.0000000159%). Застосування векторної авторегресії (VAR-моделювання) та тесту Грейнджера з використанням програмного пакету STATA 18 дозволило встановити каузальні зв’язки між індикаторами фінансування соціального і доступного житла, індексом сталого розвитку й досягненням Цілей № 1, 3, 4, 8 та 10 на основі виборки з 27 країн ЄС за 2012-2021 рр. Підтверджено, що частка власників доступного житла на умовах іпотеки або кредиту є причиною змін в загальній оцінці Індексу сталого розвитку (ІСР) (78% країн ЄС) та в оцінках досягнення Цілей сталого розвитку – ЦСР1 (81%), ЦСР3 (81%), ЦСР4 (70%), ЦСР8 (70%), ЦСР10 (81%); частка орендарів доступного і соціального житла за зниженою ціною або безкоштовно – ІСР (85%), ЦСР1 (81%), ЦСР3 (70%), ЦСР4 (70%), ЦСР8 (81%), ЦСР10 (81%); частка державних витрат на розвиток житлового фонду – ІСР (78%), ЦСР1 (67%), ЦСР3 (78%), ЦСР4 (56%), ЦСР8 (52%), ЦСР10 (70%), частка державних витрат на житло в межах соціального захисту – ІСР (63%), ЦСР1 (59%), ЦСР3 (67%), ЦСР4 (56%), ЦСР8 (52%), ЦСР10 (56%). На основі побудови двосторонніх медіанно-сплайнових графіків, сплайнового моделювання із застосуванням інструментарію програмного пакету STATA 18 виявлено розриви і вузлові точки в системі фінансування соціального і доступного житла для забезпечення зростання індексу сталого розвитку в цілому та досягнення Цілей № 1, 3, 4, 8 та 10. Встановлено, що найбільший вплив має такий інструмент, як іпотека або кредит на житло, сприяючи досягненню як загалом сталого розвитку країни (якщо значення частки власників доступного житла на умовах іпотеки або кредиту знаходиться в інтервалі між критичними точками першого вузла 0 та 11,1, то при її зростанні на 1%, загальна оцінка ІСР в середньому зростає на 0,71%), так і всіх досліджуваних ЦСР зокрема, причому переважно на першому вузлі, що сприятиме швидшому досягненню потенційного ефекту (при зростанні на 1% – оцінка досягнення ЦСР1 в середньому зростає на 0,38%; ЦСР3 – на 0,80%; ЦСР4 – на 1,45%, ЦСР10 – 1,8%). Пільгова або безкоштовна оренда також позитивно і суттєво впливає на сталий розвиток і досягнення його Цілей (в інтервалі між вузловими точками 4,5 та 8,5 при зростанні на 1% загальна оцінка ІСР в середньому зростає на 0,83%, ЦСР1 – на 0.25%, ЦСР4 – на 1,4%, ЦСР8 – на 1,7%; між вузловими точками 11,56 і 14,9 – вплив на ЦСР3 (1,86%) і ЦСР10 (2,4%)), проте по двом ЦСР вимагається вище значення цього показника, зокрема, між критичними точками четвертого вузла, що може стати проблематичним для деяких країн. Бюджетні витрати на житло в межах соціального захисту та на житловий розвиток в межах видатків на ЖКГ практично не сприяють досягненню досліджуваних ЦСР (за винятком ЦСР8). Здійснено кластеризацію 27 країн ЄС за показниками фінансування соціального і доступного житла, індексом сталого розвитку й індикаторами досягненням Цілей № 1, 3, 4, 8 та 10 з використанням методів Стерджеса та Уорда, й інструментів програмного забезпечення Statgraphics Centurion 19. До першого кластеру віднесено 11 країн, до другого – 2, до третього – 6, до четвертного – 5 та до п’ятого – 3 країни ЄС. Визначено, що до п’ятого кластеру увійшли країни-лідери відповідно до рівня володіння житлом на умовах іпотеки або кредиту, а також щодо пільгової або безкоштовної оренди доступного житла, до першого – країни з доволі високим рівнем фінансування соціального і доступного житла. Натомість, країни другого кластеру характеризуються найнижчою часткою саме власників житла на умовах іпотеки або кредиту. Країни третього і четвертого кластеру займають середні або низькі позиції. Специфіковано вплив інструментів фінансового забезпечення соціального і доступного житла на досягнення окремих Цілей сталого розвитку, обґрунтовано роль та місце фінансового забезпечення соціального і доступного житла у вирішенні актуальних соціально-економічних проблем. Підтверджено вплив іпотечного кредитування та пільгової оренди житла на економічне зростання країни в контексті досягнення ЦСР №8 на основі кореляційного аналізу (розрахунок коефіцієнта Пірсона або Спірмена з часовими лагами на основі результатів тестування Шапіро-Вілка) та формалізовано ці ефекти шляхом побудови моделей лінійної динамічної регресії панельних даних Ареллано–Бонда з перевіркою тестом Саргана у STATA 18. Визначено, що збільшення на 1 % частки власників доступного житла за рахунок житлового кредиту чи іпотеки спричинює зростання ВВП на душу населення в середньому на 0,44 % із дворічним часовим лагом. Збільшення на 1 % частки орендарів житла з безкоштовною або пільговою орендою спричиняє зниженню ВВП на душу населення в середньому на 0,5 % із дворічним часовим лагом. В контексті досягнення ЦСР №8 проаналізовано причинний зв’язок, його характер і силу між економічним зростанням країни та бюджетними витратами на житло в межах соціального захисту та житлового розвитку. Кореляційний аналіз (Пірсона / Спірмена в залежності від попередніх результатів тесту Шапіро-Вілка) підтвердив зв’язок між бюджетними витратами на житло в межах соціального захисту та зростанням ВВП на душу населення в 22 з 27 країн ЄС, включаючи 14 країн із позитивною залежністю, переважно середньою силою та 1-річним лагом (або без часового лага). У свою чергу, взаємозв’язок між бюджетними витратами на розвиток житлового фонду у блоці витрат на житлово-комунальне господарство та зростанням ВВП на душу населення визначено у 26 із 27 країн вибірки, до яких входять 17 із позитивним напрямком, високим (8 країн) та середнім (9 країн) рівнем сили зв’язку та 1–2-річним відставанням. Використовуючи результати перевірки причинності зв’язків Грейнджера, державні соціальні витрати на житло впливають на зростання ВВП на душу населення в 14 країнах ЄС, а державні витрати на розвиток житла є причиною зростання ВВП на душу населення в 17 країнах ЄС. На основі побудови динамічної системної лінійної регресійної моделі оцінки панельних даних Ареллано–Бовера / Бланделла–Бонда з ймовірністю 91% визначено, що зростання бюджетних витрат на житловий розвиток в розрізі блоку витрат на житлово-комунальне господарство на 1% сприятиме зростанню ВВП на душу населення на 2,38% з часовим лагом 3 роки. Підтверджено та оцінено вплив іпотечного кредитування, пільгової оренди та бюджетних витрат на житло на рівень перенаселеності житла та резільєнтність населення до соціально-обумовлених хвороб в контексті досягнення Цілі сталого розвитку №3 на основі кореляційно-регресійного аналізу, урахування часових лагів та побудови системної динамічної моделі оцінювання панельних даних для 27 країн ЄС за 2012-2021 рр. з використанням методів Пірсона / Спірмена, моделі Ареллано–Бовера / Бланделла–Бонда, тесту Шапіро-Вілка і інструментів STATA 18. Зниження перенаселеності житла сприяє зниженню рівня смертності від розладів психіки та поведінки – у 59 %; туберкульозу – у 56%; СНІДу, вірусних гепатитів, діабету, пневмонії – у 44% країн ЄС. Зростання частки власників житла на умовах іпотеки або кредиту на житло сприяє зниженню рівня перенаселеності житла у 74 %; частки орендарів на пільгових умовах або безкоштовно – у 59 %; частки бюджетних видатків на розвиток житлового фонду в межах витрат на ЖКГ – у 56 %; частки бюджетних видатків на житло як напрямку соціального захисту – у 45 % країн ЄС. При цьому зростання частки власників житла на умовах іпотеки на 1 % сприятиме зниженню рівня перенаселення житла в середньому на 0,42 % з часовим лагом 3 роки (з ймовірністю 94%), частки орендарів на пільгових умовах або безкоштовно – на 0,75 % з часовим лагом 2 роки, частки бюджетних витрат на житловий розвиток – на 4,17 % з часовим лагом 2 роки. Натомість, зростання частки бюджетних видатків на житло як напрямку соціального захисту на 1% призводить до зростання рівня перенаселення житла в середньому на 1,51 % з часовим лагом 2 роки (з ймовірністю 81%).

The dissertation deepens the theoretical and methodological approaches to justifying the impact of financing social and affordable housing in the context of achieving the goals of sustainable development and solving current socio-economic problems. For this, scientific research and modern trends in financing social and affordable housing were analysed. It was determined that most EU countries face the problem of housing affordability, housing overcrowding and the financial burden caused by general housing costs. The highest rate of financial burden due to housing costs is in Cyprus (62%), Greece (58.5%), Poland (53.1%), Croatia (44.9%) and Spain (41.7%), the lowest rate is in the Netherlands (6.3%), Sweden (7.2%), Estonia (8%) and Denmark (8.6%). In terms of overcrowding, the worst indicators are in Latvia (41.3%), Romania (41%), Bulgaria (37.9%), Poland (35.7%), Croatia (34.4%) and Slovakia (31.2 %), the best – in Cyprus (2.3%), Malta (2.9%), the Netherlands (3.4%), Ireland (3.4%), Belgium (5.9%), Finland (7 .4%), Luxembourg (7.7%), Denmark (9.2%) and France (9.4%). In Ukraine, it is 49.8%, and the share of children under 18 living in overcrowded housing is 71.6%. As a result of the development of the theoretical foundations of financing social and affordable housing, key conceptual features in understanding the concepts of social, affordable, and public housing were formulated. It was established that the financing of social and affordable housing is an actual direction of the state financial policy, its main tools in the field of providing social and affordable housing were analysed using the example of EU countries. Strengths and weaknesses, opportunities, and threats for the construction of affordable housing were identified using a SWOT analysis. The need to resolve the dilemma between the ethical side and business motivation when investing in social and affordable housing is substantiated. Based on the bibliometric analysis of the scientific output on the financing of the social and affordable housing using the tools of the Scopus and Web of Science scientometric databases, and the VosViewer software, it was established that about 50– 60% of the total number of publications were published in the last 10 of 75 years, and about 30-40% - in the last 5 years (a sample of 6502 scientific publications of the Scopus database for 1948-2022, and 7243 publications of the Web of Science database for more than 90 years for 1929-2022). Characterized peaks of the growth of publishing activity were: 1) 2008-2012; 2) 2015-2018; 3) from the end of 2019; 4) 2022-2023. Dominant trends of interdisciplinary research, which are expressed within four formed clusters, have been identified. At the same time, attention is paid to the goals of sustainable development, in close connection with which the financing of social and affordable housing is being studied, in particular SDG 1 “Poverty reduction”, SDG 3 “Strong health and well-being”, SDG 4 “Quality education”, SDG 8 “Decent work and economic growth” and SDG10 “Reducing inequality”. The trends of financing social and affordable housing in the context of sustainable development were analysed based on the results of a comprehensive crosscountry statistical, graphical, dynamic, structural, factorial, and comparative analysis. It was determined that in the EU, the highest indices of real housing prices in 2022 were recorded in Hungary, Portugal, Luxembourg, the Czech Republic, the Netherlands, Slovenia, and Austria, and the lowest – in Italy, Finland, Belgium, Sweden, and France. The highest rental prices are in Estonia, Lithuania, Hungary, Slovenia, and Poland, the lowest are in Greece, Italy, France, Spain, and Slovakia. In 64% of the EU countries, an increase in real housing prices in 2022 compared to 2021 was found, and a general upward trend in dynamics for most countries too, including an increase in rental prices in 100% of the sample countries. A structural analysis of the freehold housing market has shown that the greatest emphasis on housing affordability is made in the Netherlands, Belgium, Finland, France, Ireland, and Sweden. Analytical analysis using the Google Trends toolkit made it possible to identify trends in the public interest of Internet users and the popularity of searches about social and affordable housing. Among the countries of the world, Ireland, Great Britain, New Zealand, the Republic of South Africa, Malta, Australia, and Canada are the leaders in terms of the popularity of searches for “social housing”, and for “affordable housing” – Ireland, the USA, Ghana, Kenya, Rwanda, Jersey, Australia, Canada, and Great Britain. Accordingly, peaks of the lowest level of popularity were found at the end of 2007 (the beginning of the global financial crisis), in 2012 (the European economic crisis) and 2020 (the COVID-19 crisis), on the other hand, from 2021, public interest in this issue is increasing again, which due to the consequences of the COVID-19 crisis (job loss, decrease in income, etc.), in 2022 there is also a positive jump, which is explained by the war in Ukraine, migration and internal displacement of the population, the search for affordable and social housing around the world, from September 2022 - a change direction due to a drop in demand, partial or full satisfaction of the needs of displaced persons in affordable and social housing. Based on the Books Ngram Viewer toolkit, 3-grams were constructed that reflect the dynamics of the frequency of use of the search phrases “financing of social housing” (since 1981), “financing of affordable housing” (since 1949) and “financing of public housing” (since 1946) in English-language books corpus for 1800-2019. The most significant peaks / fluctuations of the trend are observed in the 1980s, 1990s and 2000s. In 2019, the phrase “affordable housing financing” has the highest frequency of use (0.0000000390%), “social housing financing” is slightly less frequent (0.0000000386%), and “public housing financing” (0.0000000159%) has the lowest frequency of use. The application of VAR modelling and the Granger test using the STATA 18 made it possible to determine causal relationships between indicators of financing social and affordable housing, the index of sustainable development and the achievement of Goals No. 1, 3, 4, 8 and 10 based on a sample of 27 EU countries for 2012-2021 It has been confirmed that the share of owners of affordable housing on the terms of a mortgage or credit is the reason for changes in the overall assessment of the Sustainable Development Index (SDI) (78% of EU countries) and in assessments of the achievement of sustainable development goals – SDG1 (81%), SDG3 (81%) , SDG4 (70%), SDG8 (70%), SDG10 (81%); the share of tenants of affordable and social housing at a reduced price or for free – SDI (85%), SDG1 (81%), SDG3 (70%), SDG4 (70%), SDG8 (81%), SDG10 (81%); the share of public spending on the development of the housing stock – SDI (78%), SDG1 (67%), SDG3 (78%), SDG4 (56%), SDG8 (52%), SDG10 (70%), the share of state spending on housing in within the limits of social protection – SDI (63%), SDG1 (59%), SDG3 (67%), SDG4 (56%), SDG8 (52%), SDG10 (56%). Based on the construction of bilateral median-spline graphs, spline modelling using the STATA 18, gaps, and nodal points in the system of financing social and affordable housing to ensure the growth of the sustainable development index as a whole and the achievement of Goals No. 1, 3, 4, 8 and 10 were identified. It was established that the instrument of mortgage or loan on housing has the greatest influence, contributing to the achievement of sustainable development of the country in general (if the value of the share of owners of affordable housing on the terms of a mortgage or loan is in the interval between the critical points of the first node 0 and 11.1, then with its growth by 1%, the overall assessment of SDI increases by 0.71% on average), as well as all the studied SDGs in particular, and mainly at the first node, which will contribute to the faster achievement of the potential effect (with an increase of 1% – the assessment of achievement of SDG1 increases on average by 0.38%; SDG3 – by 0.80%; SDG4 – by 1.45%, SDG10 – by 1.8%). The instrument for financing concessional or free rent also has a positive and significant effect on sustainable development and the achievement of its goals (in the interval between nodal points 4.5 and 8.5, with an increase of 1%, the overall score of the SDI increases by 0.83% on average, SDG1 – by 0.25%, SDG4 – by 1.4%, SDG8 – by 1.7%; between nodal points 11.56 and 14.9 – impact on SDG3 (1.86%) and SDG10 (2.4%)), however, two SDGs require a higher value of this indicator, in particular, between the critical points of the fourth node, which may become problematic for some countries. Budgetary expenditures on housing within social protection and on housing development within housing and communal services expenditures practically do not contribute to the achievement of the investigated SDGs (except for SDG8). Clustering of 27 EU countries was carried out according to the indicators of financing of social and affordable housing, the index of sustainable development and indicators of the achievement of Goals No. 1, 3, 4, 8 and 10 using Sturges and Ward methods, and Statgraphics Centurion 19 software tools. The first cluster includes 11 countries, the second – 2, the third – 6, the fourth – 5 and the fifth – 3 EU countries. It was determined that the fifth cluster included the leading countries in accordance with the level of housing ownership on the terms of a mortgage or credit, as well as regarding subsidized or free rent of affordable housing, and the first – countries with a high level of financing of social and affordable housing. On the other hand, the countries of the second cluster are characterized by the lowest share of homeowners with a mortgage or loan. The countries of the third and fourth clusters occupy medium or low positions. The impact of financial provision instruments of social and affordable housing on achieving certain goals of sustainable development was specified, the role and place of financial provision of social and affordable housing in solving current socioeconomic problems was substantiated. The impact of mortgage lending and subsidized housing rent on the economic growth of the country in the context of achieving SDG8 was confirmed based on correlation analysis (calculation of the Pearson or Spearman coefficient with time lags based on the results of the Shapiro-Wilk test) and these effects were formalized by building dynamic linear regression models of ArellanoBond panel data with verification by the Sargan test in STATA 18. It was determined that a 1% increase in the share of owners of affordable housing due to a housing loan or mortgage causes an average increase in GDP per capita by 0.44% with a two-year time lag. An increase of 1% in the share of tenants with free or subsidized rent leads to a decrease in GDP per capita by an average of 0.5% with a two-year time lag. The causal relationship, its nature and strength between the country’s economic growth and budget expenditures on housing within the framework of social protection and housing development are analysed in the context of achieving SDG8. Correlation analysis (Pearson / Spearman, depending on the previous results of the Shapiro-Wilk test) confirmed the relationship between budgetary spending on housing within social protection and GDP growth per capita in 22 out of 27 EU countries, including 14 countries with positive dependence, mainly average strength and a 1-year lag (or without a time lag). In turn, the relationship between budget expenditures for the development of the housing stock in the block of expenditures for housing and utilities and the growth of GDP per capita was determined in 26 of the 27 countries of the sample, which include 17 with a positive direction, high (8 countries) and average (9 countries) level of connection strength and a 1–2-year lag. Using the results of the Granger causality test, public social spending on housing affects the growth of GDP per capita in 14 EU countries, and public spending on housing development is the cause of GDP growth per capita in 17 EU countries. Based on the construction of the Arellano–Bover / Blundell–Bond dynamic system linear regression model of panel data assessment, it was determined with a probability of 91% that a 1% increase in budget expenditures for housing development in the section of the housing and communal services expenditure block will contribute to the growth of GDP per capita by 2.38% with a time lag of 3 years. The impact of mortgage lending, subsidized rent, and budget housing costs on the level of housing overcrowding and the population’s resilience to socially determined diseases in the context of achieving SDG3 was confirmed and evaluated on the basis of correlation-regression analysis, taking into account time lags and building a system dynamic model for evaluating panel data for 27 EU countries for 2012-2021 using Pearson / Spearman methods, Arellano-Bover / Blundell-Bond model, Shapiro-Wilk test and STATA 18 tools. Reduction of housing overcrowding helps to reduce the mortality rate from mental and behavioural disorders – in 59%; tuberculosis – in 56%; AIDS, viral hepatitis, diabetes, pneumonia – in 44% of EU countries. The increase in the share of homeowners with a mortgage or home loan contributes to decrease in housing overcrowding in 74%; shares of tenants on preferential terms or free of charge – 59%; the share of budget expenditures for the development of the housing stock within the limits of housing and communal services expenditures – 56%; the share of budget expenditures on housing as a direction of social protection is in 45% of EU countries. At the same time, a 1% increase in the share of homeowners on mortgage terms will contribute to a decrease in the level of housing overcrowding by an average of 0.42% with a time lag of 3 years (with a probability of 94%), the share of tenants on preferential terms or free of charge – by 0.75% with a time lag of 2 years, the share of budget expenditures for housing development – by 4.17% with a time lag of 2 years. On the other hand, an increase in the share of budget expenditures on housing as a direction of social protection by 1% leads to an increase in the level of housing overcrowding by an average of 1.51% with a time lag of 2 years (with a probability of 81%).