Дев’ятиріччя реформи децентралізації: трансформаційні процеси на місцевому рівні

Abstract

Процес децентралізації влади є рушійною силою розвитку демократії в країнах Європейського Союзу. Так, Європейська хартія місцевого самоврядування проголошує перерозподіл повноважень між регіонами, розкриття їх внутрішнього потенціалу, заохочення місцевих ініціатив і поділ управлінських функцій пріоритетними задля побудови гармонійного суспільства на принципах взаємного партнерства. Громади тут виступають як окремі частини єдиного державного організму, що функціонує завдяки злагодженій роботі на місцях, вирішенню проблем відповідно до їх локалізації та саморозвитку регіонів. Коли Україна визначила своєю стратегічною ціллю вступ до ЄС, то автоматично погодилася прийняти децентралізацію влади як одну з головних вимог до кандидатів. Дане дослідження актуалізує питання ефективності реформи. На початковому етапі реалізації вона отримала шквал критики, зокрема через суттєві скорочення апарату влади, втрату політичної сили та вагомості окремих чиновників, необхідність змін у законодавчому полі, адміністративному устрої та розгалудженій системі державних установ. Минуло дев’ять років, основна частина реформи позаду, тож можна підбити проміжні підсумки. Повністю оцінити її ефективність не вдасться, однак можна охопити такі аспекти як ступінь реалізації, позитивні / негативні наслідки, проблемні питання, успішні місцеві рішення, перспективи розвитку оновлених громад. Метою нашого дослідження є проаналізувати прогрес у децентралізованих громадах, виявити пріоритетні сфери розвитку ОТГ та напрямки, що потребують більш глибинної роботи.