Деонтологія журналістської діяльності: виклики, дилеми, тенденції

Abstract

У дисертації вивчено, теоретично узагальнено та розв’язано комплексну проблему щодо журналістського обов’язку як невід’ємної частини професійної етики, обґрунтування елементів її деонтологічної складової. На підставі ідентифікації актуальних галузевих проблем виокремлено сучасні деонтологічні виклики, дилеми й тенденції, що постають перед українською журналістикою. Наукове вирішення вказаного питання дозволило здійснити цілісний підхід до вивчення, синтезу, аналізу та оцінки журналістського обов’язку в розрізі професійної етики як проблеми журналістикознавчої науки; виокремити деонтологію журналістської діяльності як розділ журналістської етики; обґрунтувати елементи деонтологічної складової професійної етики журналіста; визначити зв’язок між компонентами професійних журналістських цінностей та чинниками, що впливають на сповідування професійних етичних норм. Також удосконалено поняттєвий апарат дослідження проблематики журналістської етики, що розширився завдяки комплексному дослідженню деонтологічної проблеми; набули подальшого розвитку теоретичні та практичні підходи до вивчення журналістської етики, а саме виокремлення в ній деонтологічної проблематики; методологічні засади вивчення деонтології журналістської діяльності, зокрема підхід до визначення особливостей сповідування професійного обов’язку; рекомендації щодо вивчення деонтологічних викликів і дилем, які виникають у межах функціонування професійних журналістських цінностей. Наукова проблема дослідження постає з недостатньої розробленості питань журналістської етики та деонтології у національній науковій парадигмі. Характеризуючи стан дослідницьких напрацювань в означеній проблематиці, слід відзначити, що безпосередньо деонтологія журналістської діяльності в Україні комплексно не досліджувалася. Окреслення, постановка та розв’язання на рівні науковому викликів, труднощів, випробувань, запитів, проблем, дилем, норм, тенденцій, пов’язаних зі сповідуванням професійного обов’язку, є актуальними не лише для сучасної журналістики та комунікативістики, а також актуальними для інформаційної безпеки держави. Сукупність проаналізованої інформації та виокремлення в ній вектору наукового пошуку автора дозволили ідентифікувати об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – деонтологія журналістської діяльності як розділ професійної етики на теоретичному та практичному етапах функціонування. Предмет – етичні та деонтологічні виклики, дилеми й тенденції, що постають у межах новітніх інформаційних явищ. Хронологічні межі дослідження окреслені 2002–2021 роками. Нижня межа пояснюється внесенням суттєвих змін у Кодекс етики українського журналіста, які адаптували професійний обов’язок у відповідності з часом. Верхня межа – повномасштабне вторгнення РФ в Україну й початок відкритої війни. Оскільки війна категорично змінила суспільний устрій і багато в чому перевернула звичний порядок речей, питання журналістської етики та деонтології у цей час вимагають окремого ґрунтовного вивчення. У нашому дослідженні ці події згадуються фрагментарно та використовуються для ілюстрації прикладів у порівнянні. Джерелом фактичних даних став контент видань «Українська правда», «Детектор медіа», «BBC News Україна», «Українська літературна газета», «Liga.net»; фактчек проєктів «Доступ до правди», «Stopfake.org», «Слово і діло», «Без брехні», «Reporter's Lab»; радіостанцій «Громадське радіо», «Радіо Свобода», «Радіо НВ»; а також матеріали ГО «Інститут масової інформації», «Texty.org.ua», ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» та ін. Теоретико-методологічним підґрунтям у процесі розв’язання наукової складової окресленої теми стали напрацювання українських і закордонних науковців, які досліджували проблеми стандартів новинних повідомлень, недостовірну інформацію у мас-медіа, поняття маніпуляцій у національному інформаційному просторі, явища медіаграмотності та соціальновідповідальної журналістики, питання, пов’язані з олігархізацією медіавиробництв, свободи у мас-медіа, правового статусу ЗМІ тощо. І, безперечно ж, питання журналістської етики та деонтології. Для досягнення визначеної наукової мети методологічна специфіка в роботі представлена у вигляді емпірично вироблених та науково обґрунтованих елементів, що сприяють розкриттю особливостей окремих компонентів заявленої проблематики. Дослідження деонтології журналістської діяльності здійснене із застосуванням методів аналізу та синтезу задля з’ясування стану розробленості теми дослідження і вивчення особливостей окремих компонентів роботи. До зразків практичної цінності дослідження слід віднести ідентифікацію баз для оперативної перевірки публічної інформації та формування переліку національних фактчек проєктів. Шляхом ідентифікації сучасних галузевих проблем вдалося виокремити актуальні деонтологічні виклики, дилеми й тенденції, що постають перед нашою журналістикою. До них віднесено протидію інформаційній агресії, питання антропоцентризму, служіння інтересам громади, дотримання стандартів, верифікацію фактів, виправлення недостовірних відомостей, сприяння свободі вибору і дій, персональну відповідальність поширювача інформації, підтримку медіаграмотності. У контексті цього актуалізується деонтологія – розділ професійної етики, спрямований на вивчення питань журналістського обов’язку. Предметний акцент у дослідженні зроблено на пропозиції рішення для визначених етичних та деонтологічних викликів і тенденцій, які є невід’ємною частиною новітніх інформаційних явищ. Установлено, що фахова деонтологічна проблема в науковому дискурсі широко висвітлена українськими та зарубіжними дослідниками в медицині й юриспруденції. Бпосередньо на деонтології журналістської діяльності акцентують увагу закордонні дослідники, оскільки в іноземному академічному сприйнятті журналістики деонтологія тісно пов’язана з професійною етикою. Натомість в українському науковому дискурсі деонтологія журналістської діяльності не була об’єктом комплексних досліджень. Власне в цьому контексті й постає траєкторія наукового пошуку, в ході якого розкрито нові проблемні складові в роботі журналіста за сучасних мас-медійних умов. Унікальна особливість журналістської деонтології полягає в тому, що на відміну від медичної чи юридичної індивідуальної практики журналіст взаємодіє з масовою аудиторією, і саме це покладає на нього велику професійну відповідальність, вагомішу, ніж просто дотримання формальних приписів. У контексті вивчення сучасних питань журналістського обов’язку актуалізуються нові виклики та дилеми професії. Диференціація розвитку інформатизації суспільства ставить перед журналістами завдання, попри максимальну адаптацію до сучасного медіа-середовища, не нехтувати професійністю в роботі. Вагомою подією, що кинула виклик професійній журналістиці в Україні, стала російсько-українська інформаційна війна, котра з огляду на гібридний характер інтегрована в увесь інформаційний простір сьогодення. Тож комплексна протидія інформаційній агресії, з метою зменшення наслідків деструктивного впливу на суспільну свідомість, є найпершим обов’язком журналіста. Для реалізації саморегулятивної функції в журналістиці замало лише професійної етики, потрібна й деонтологія. Тож ідентифіковано, що деонтологія – це допоміжний внутрішньо-регулятивний механізм професії, особливістю якого є визначення і вивчення питань професійного обов’язку. Структура належного сповідування професійного обов’язку журналіста включає в себе протидію інформаційній агресії, питання антропоцентризму, служіння інтересам громади, дотримання базових професійних стандартів, верифікацію фактів, виправлення недостовірних відомостей, сприяння свободі вибору і свободі дій, персональну відповідальність поширювача інформації, підтримку медіаграмотності. Базові професійні журналістські стандарти на тлі війни в Україні потребують доопрацювання механізмів реалізації, адже окремі журналістські цінності можуть конфліктувати із ситуативністю сьогодення. Зокрема йдеться про баланс думок і точок зору, достовірність, точність, повноту й оперативність. Проблеми полягають у видозміні особливостей професійного обов’язку в умовах російсько-української війни. Вирішенню означених проблем можуть слугувати спеціалізовані професійні спрямування, котрі передбачають верифікацію фактів, виправлення недостовірних відомостей, розширення меж повноти інформації тощо. Як професійну дилему, ідентифіковано явище антропоцентризму в журналістиці, адже з тих пір, коли інформація перетворилася на товар, людиноцентричність стала одним із чільних професійних обов’язків. А ключем до розв’язання цієї проблеми може слугувати соціальна журналістика, як окреме фахове спрямування. Визначено, що деонтологічна проблема журналістського обов’язку знаходиться й у площині олігархізації та офшоризації. Вона і витікає, і одночасно впливає на проблему прозорості українського медіа-середовища. Це явище характеризується як неприйнятне для забезпечення професійної незаангажованої журналістики в Україні. За такої ситуації медіа використовуються як інструмент впливу. Водночас робота журналіста безпосередньо узалежнюється свободою вибору та свободою дій у площині мас-медіа. Це питання розглянуто крізь призму роботи цифрових алгоритмів, які на основі так званого користувацького бекграунду підбирають інформаційний порядок денний для масової аудиторії. У цьому контексті деонтологічною проблемою виступає поняття контрольованої свободи вибору. Професійні норми й цінності журналістики конфліктують із цими аспектами. Для свободи вибору і свободи дій етичний компонент національної медіа-системи полягає у деонтологічній модальності досліджуваного явища, тобто у персональній відповідальності поширювача інформації. Перш за все відповідальності журналіста, як професійного інформаційника. Така персональна відповідальність є невід’ємною складовою професійного обов’язку, адже від якості інформації залежить формування суспільної свідомості. Значущим питанням для дотримання журналістського обов’язку є рівень усвідомлення споживачами інформації вимог до професійності її подання. У дослідженні це розглядається крізь призму підвищення рівня медіаграмотності. Позитивною тенденцією в цьому контексті є просування основних українських проєктів із медіаграмотності, продукування підручників, розроблення навчальних програм, методичних посібників тощо. Означені тенденції дають змогу робити висновки про затребуваність якісної інформаційної діяльності, що безпосередньо впливає на актуальність проблематики сповідування журналістського обов’язку. Детальне вивчення проблем журналістського обов’язку розширює сферу наукового пошуку від формальних положень професійних стандартів до ідентифікації та виокремлення актуальних галузевих питань задля розв’язання комплексної проблеми дотримання журналістського обов’язку. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть використовуватись у навчальному процесі як доповнення до курсів, пов’язаних із журналістською етикою, або в якості окремої дисципліни. Матеріали дослідження є актуальними в науковій царині, пов’язаній із вивченням проблем журналістського обов’язку, верифікації фактів, виправлення неправдивої інформації, соціальної журналістики, медіавласності, медіаграмотності тощо.

The dissertation studied, theoretically summarized and solved the complex problem of journalistic duty as an integral part of professional ethics, substantiation of the elements of its deontological component. Based on the identification of topical industry problems, the current deontological challenges, dilemmas and trends facing Ukrainian journalism are highlighted. The scientific solution of this issue made it possible to implement a holistic approach to the study, synthesis, analysis and evaluation of journalistic duties in the context of professional ethics, as a problem of journalism science; highlight the deontology of journalistic activity as a section of journalistic ethics; substantiate the elements of the deontological component of the professional ethics of a journalist; to determine the relationship between the components of professional journalistic values and factors influencing the practice of professional ethical standards. Also, the conceptual apparatus for studying the problems of journalistic ethics has been improved, which has expanded thanks to a comprehensive study of deontological problems, theoretical and practical approaches to the study of journalistic ethics have been further developed, namely, the allocation of deontological problems in it; methodological foundations for studying the deontology of journalistic activity, in particular, the approach to determining the features of confession of professional duty; recommendations for the study of deontological challenges and dilemmas that arise within the framework of the functioning of professional journalistic values. The scientific problem of research arises from the insufficient development of issues of journalistic ethics and deontology in the national scientific paradigm. Describing the state of research developments in this issue, it should be noted that the deontology of journalistic activity in Ukraine has not been comprehensively studied. The designation, formulation and solution at the level of scientific challenges, difficulties, trials, requests, problems, dilemmas, norms, trends associated with the profession of professional duty are relevant not only for modern journalism and communication science, but also relevant for the information security of the country. The totality of the analyzed information and the selection of the vector of the author's scientific search in it made it possible to identify the object and subject of the study. The object is the deontology of journalistic activity as a section of professional ethics at the theoretical and practical stages of functioning. The subject is ethical and deontological challenges, dilemmas and trends that arise within the framework of the latest information phenomena. The chronological scope of the study is outlined in 2002-2021. The lower limit is explained by the introduction of significant changes to the Code of Ethics of the Ukrainian journalist, which adapted the professional duty in accordance with the times. The upper limit is until the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine and the start of an open war. Since the war categorically changed the social system and, in many ways, turned the usual order of things upside down, the issues of journalistic ethics and deontology currently require a separate thorough study. In our study, these events are mentioned fragmentarily and are used to compare examples. The source of factual data was the content of the publications «Ukrainian Truth», «Detector Media», «BBC News Ukraine», «Ukrainian Literary Newspaper», «Liga.net»; fact check of the projects «Access to Truth», «Stopfake.org», «Word and Deed», «Without Lies», «Reporter's Lab»; radio stations «Public Radio», «Radio Liberty», «Radio NV»; as well as materials of the NGO «Institute of Mass Communication», «Texty.org.ua», NGO «Pylyp Orlyk Institute for Democracy» and others. The theoretical and methodological basis in the process of solving the scientific component of the designated topic was the developments of Ukrainian and foreign scientists who studied the problems of news reporting standards, unreliable information in the mass media, the concept of manipulation in the national information space, the phenomena of media literacy and socially related to the oligarchizing of media production, freedom in the mass media, the legal status of the media, etc. And, of course, questions of journalistic ethics and deontology. To achieve certain scientific goals, the methodological specificity in the work is presented in the form of empirically developed and scientifically substantiated elements that contribute to the disclosure of the features of individual components of the stated problem. The study of the deontology of journalistic activity was carried out using methods of analysis and synthesis to determine the state of development of the research topic and study the features of individual components of the work. Examples of the practical value of the study include the identification of bases for the operational verification of public information and the formation of a list of national fact-check projects. By identifying modern industry problems, it was possible to highlight the current deontological challenges, dilemmas and trends facing Ukrainian journalism. These include verification of facts, correction of false information, anthropocentrism in journalistic activities, oligarchizing and offshorization of the media market, freedom of choice and action in the plane of the Ukrainian mass media, etc. In the context of this phenomenon, journalistic deontology is being updated - a section of professional ethics aimed at studying issues of journalistic duty. The focus of the study is on offering solutions to certain ethical and deontological challenges and trends that are an integral part of the latest information phenomena. It has been established that the professional deontological problem in the scientific discourse is widely reflected by Ukrainian and foreign researchers in medicine and jurisprudence. Directly on the deontology of journalistic activity, foreign researchers focus their attention, since in the foreign academic perception of journalism, deontology is closely connected with professional ethics. In the Ukrainian scientific discourse, the deontology of journalistic activity has not been the object of comprehensive research. Actually, in this context, the trajectory of scientific research arises, during which new problematic components in the work of a journalist under modern mass media conditions are revealed. The unique feature of journalistic deontology is that, unlike medical or legal individual practice, a journalist interacts with a mass audience, and this is precisely what imposes on him a huge professional responsibility, weightier than simply following formal prescriptions. In the context of studying modern issues of journalistic duty, new challenges and dilemmas of the profession are updated. Differentiation in the development of informatization of society sets the task for journalists, despite the maximum adaptation to the modern media environment, not to neglect professionalism in their work. A significant event that challenged professional journalism in Ukraine was the Russian-Ukrainian information war, which, due to its hybrid nature, is integrated into the entire modern information space. Therefore, a comprehensive counteraction to information aggression, in order to reduce the consequences of a destructive influence on public consciousness, is the first duty of a journalist. To implement the self-regulatory function in journalism, professional ethics is not enough; deontology is also needed. So, it has been identified that deontology is an auxiliary intra-regulatory mechanism of the profession, a feature of which is the definition and study of issues of professional duty. The structure of the proper practice of the professional duty of a journalist includes counteracting information aggression, issues of anthropocentrism, serving the interests of society, observing basic professional standards, verifying facts, correcting false information, promoting freedom of choice and freedom of action, personal responsibility of the disseminator of information, support for medical research. Basic professional journalistic standards against the backdrop of the war in Ukraine need to be improved on implementation mechanisms, because certain journalistic values may conflict with situationally. In particular, we are talking about the balance of opinions and points of view, reliability, accuracy, completeness and efficiency. The problems lie in the modification of the features of professional duty in the conditions of the Russian-Ukrainian war. The solution to these problems can be specialized professional areas that provide for the verification of facts, the elimination of inaccurate information, the expansion of the boundaries of completeness of information, etc. As a professional dilemma, the phenomenon of anthropocentrism in journalism is identified, because since the time when information has become a commodity, human-centricity has become one of the leading professional duties. And the key to solving this problem can be social journalism as a separate professional direction. It is determined that the deontological problem of journalistic duty is also in the plane of oligarchizing and offshorization. It both follows and at the same time affects the problem of transparency of the Ukrainian media environment. This phenomenon is characterized as unacceptable for providing professional unbiased journalism in Ukraine. In such a situation, the media are used as a tool of influence. At the same time, the work of a journalist directly depends on the freedom of choice and freedom of action in the mass media. This issue is considered through the prism of the work of digital algorithms, which, based on the so-called user background, select the information agenda for a mass audience. In this context, the concept of controlled freedom of choice is a deontological problem. The professional norms and values of journalism conflict with these aspects. For freedom of choice and freedom of action, the moral component of the national media system lies in the deontological modality of the phenomenon under study, that is, in the personal responsibility of the disseminator of information. First of all, the responsibility of a journalist as a professional information specialist. Such personal responsibility is an integral part of professional duty, because the formation of public consciousness depends on the quality of information. A significant issue for the observance of the journalistic duty is the level of awareness by consumers of information of the requirements for the professionalism of its presentation. The study examines this through the prism of increasing the level of media literacy. A positive trend in this context is the promotion of the main Ukrainian projects on media literacy, the production of textbooks, the development of curricula, teaching aids, etc. These trends allow us to draw conclusions about the demand for high-quality information activities, which directly affects the relevance of the issue of confession of journalistic duty. A detailed study of the problems of journalistic duty expands the scope of scientific research from the formal provisions of professional standards to identifying and highlighting topical industry issues to solve the complex problem of observing the journalistic duty. The practical significance of the results obtained is that they can be used in the educational process as an addition to courses related to journalistic ethics, or as a separate discipline. The research materials are relevant in the scientific field related to the study of the problems of journalistic duty, verification of facts, correction of false information, social journalism, media property, media literacy, etc.