Управління організаційним розвитком підприємства за допомогою інформаційних технологій

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено розробленню науково-методичних засад та організаційних механізмів управління організаційним розвитком підприємства за допомогою інформаційних технологій з огляду на глобальні світові тренди цифровізації бізнесу та суспільних відносин. В роботі розглянуто взаємозв’язок між різними аспектами управління організаційним розвитком: інвестиційними, безпековими, структурними, культурними, управлінськими, інформаційнотехнологічними, аспектами стабільності та організаційного навчання. Запропонований фреймворк розроблений за рахунок розширення та доповнення існуючих підходів до організаційного розвитку, що дозволило узгодити наукові засади щодо управління організаційним розвитком підприємства за допомогою інформаційних технологій. Узагальнено наукові підходи до трактування сутності організаційного розвитку та виділено основні важелі впливу управління організаційним розвитком за допомогою інформаційних технологій. Запропоновано ввести в термінологічний обіг такі поняття, як «організаційна натурація», «організаційна денатурація» та «організаційна ренатурація» як індикатори ступеня формування та реверсивності організаційної системи підприємства. Набули подальшого розвитку наукові засади структурування наукового досвіду з питань управління організаційним розвитком підприємства за допомогою інформаційних технологій, що відрізняється від існуючих комплексним системним поєднанням результатів бібліометричного, мережевого та патентного аналізу через використання інструментів VOSViewer та Gephi. В роботі виявлено щільність використання ключових термінів, а також на основі оцінки актуалізації термінів, хронології їх виникнення та використання, підтверджено подальші сфери розвитку досліджень управління організаційним розвитком підприємства за допомогою інформаційних технологій. Виявлено та описано еволюційно-констектуальні, а також географічно-інституційні закономірності у системі координат «період – дослідницький інтерес – географічне розташування». На основі статистичного та соціологічного аналізу, а також аналізу публікацій останніх років набуло подальшого розвитку визначення інвестиційних векторів управління організаційним розвитком підприємства шляхом виявлення каузальних зв’язків між різними характеристиками підприємств (вік, річний прибуток, величина, форма власності, напрямок діяльності) та їх ретроспективними та перспективними інвестиційними потенціалами. Завдяки евристичному дослідженню підтверджено гіпотези щодо регулярності та планомірності заходів організаційного розвитку залежно від розміру компанії, співвідношення між розміром компанії та питомими видатками на персонал, відповідності рівня наявних інвестиційних витрат для організаційного розвитку рівню потенційних інвестиційних видатків для цифровізації управління організаційним розвитком, а також готовність підприємства інвестувати у цифрові технології для організаційного розвитку. Окрім того, спростовано гіпотези щодо лінійної кореляції у співвідношенні віку компанії та регулярності і планомірності організаційного розвитку, щодо пропорційної залежності між розміром компанії та питомими видатками на персонал, щодо лінійної кореляції річного обороту підприємства та середніх питомих інвестицій у цифрові інструменти ведення бізнесу, а також щодо пропорційної залежності між розміром компанії за річним оборотом та потенційними витратами на цифрові технології для організаційного розвитку. Центральним елементом дослідження є взаємозв’язки між диференціальними показниками організаційного розвитку, на основі чого розроблено науковометодичні засади створення цифрового організаційного близнюка як реплікації системи управління організаційним розвитком підприємства, що комплексно поєднує моделі робочої продуктивності, організаційної культури, структури та стратегії, організаційної філософії та бачення, лідерства, а також мотивації на рівнях співробітника, групи, організації. Окрім того, розроблена система передбачає опис складових системи менеджменту через призму параметричних змін, а також кореляцію її складових, безперервне вимірювання динаміки змін детермінант організаційного розвитку на основі ролі особистості, а також суперпозиції виробничих соціальних факторів. До того ж розроблений цифровий близнюк дозволяє моделювати організаційний розвиток підприємства у проєкціях організаційних аспектів компанії, групової поведінки та продуктивності, індивідуальної проєкції співробітника: охоплює показники продуктивності, поведінки та мотиваційні параметри, проєкції управлінських рішень (включає параметри прийняття рішень та операційних процесів). Розроблений цифровий організаційний близнюк рефлектує кожний організаційний елемент та порівнює параметричні дані кожного із діагностованих процесів з цільовими для визначення основних станів підприємства, а також актуальну поведінку його елементів та їх взаємовідносини, завдяки чому відбувається моніторинг та перевірка ефективності заходів організаційного розвитку, а також прогнозується майбутня системна позиція підприємства, для реактивного відбору та застосування відповідних організаційних заходів, що мають навчальний характер для кожного з працівників підприємства. Розроблена організаційна цифрова система опосередковується мульти-хмарними рішеннями з системними оперативними компонентами на основі нейро-генетичного алгоритму, нечіткої логіки та штучного інтелекту та враховує безпекові аспекти, визначені на національному рівні та рівні підприємства. Специфіка запропонованої архітектури мережевих мульти-хмарних обчислень полягає у використанні крайових пристроїв для збору діагностичних даних, інтегруванні контейнерів штучного інтелекту, а також комбінації публічної та приватної хмари для різних типів безпекових даних. Завдяки цьому стає можливим точне визначення магістрального напрямку організаційного розвитку, а також оптимізація організаційного процесу, стабілізація моніторингу та імплементація ситуаційних та персоналізованих організаційних заходів та відповідно прогнозування динаміки організаційного розвитку. На основі каузальних параметричних відношень у векторних площинах «емоції – дії», «потреби – мотиви», «мотивації – поведінка» розроблено економікоматематичні моделі мотивації як елементи оцифрованої системи управління організаційним розвитком підприємства на рівнях окремого працівника, групи та підприємства в цілому. Відповідно до сурогатних моделей розроблено нейронні мережі для виявлення бажаної та девіантної поведінки працівників, особистої парадигми, статусу групи, тригерів аномальних станів групової поведінки, оптимуму мотивації працівника та групи, зокрема конвергентних та дивергентних детермінант організаційного розвитку підприємства. Удосконалено методичні засади діагностування та прогнозування ступеня лідерства організації, а також розроблено відповідну сурогатну економікоматематичну модель та алгоритм машинного навчання для обробки значного масиву структурно-організаційних, мотиваційно-поведінкових, а також орієнтованих на рішення та продуктивність детермінант лідерства. Розроблена модель дозволяє прогнозувати розвиток лідера у системі координат «інтенсивність лідерства – ступінь делегування – ступінь участі – ефективність мотивації – продуктивність – робочий клімат – ефективність роботи співробітників – ефективність прийняття рішень». Розроблена модель лідерства дозволяє прогнозувати продуктивність та ступінь лідерства на основі параметрів за допомогою алгоритму машинного навчання та моделі дерева рішень. На основі конкурентних критеріїв валідності, адекватності інтелектуальному та культурному рівню учасників дослідження, прийнятності ресурсів витрат та часу, а також спеціальних критеріїв для оцінювання цифрових інструментів проведено порівняльний аналіз класичних та цифрових інструментів для організаційної діагностики щодо якісного та кількісного способів збору, аналізу та подальшого використання даних. Окрім того, сформульовано загальні вимоги до цифрових інструментів організаційної діагностики. Доведено відсутність єдиного узгодженого визначення для організаційнонеінвазивних методів цифрової організаційної діагностики, виходячи з чого в термінологічний обіг введено поняття «цифрова організаційна емісія». Набули подальшого розвитку методичні засади вибору найбільш ефективних методів організаційного навчання, що відрізняються від існуючих комплексним системним поєднанням трендового, евристично-морфологічного та бенчмарканалізу. Завдяки цьому, спираючись на теорії андрагогіки, а також основні критерії зручності використання, функціональності та імплементації програмного забезпечення, порівняно такі засоби організаційного навчання, як спільноти онлайн навчання, курси з відкритим доступом, навчання з елементами віртуальної (доповненої) реальності, а також комбінований підхід за допомогою штучного інтелекту. Окрім цього, обрано пріоритетні за ступенем ефективності та досягнення мети засоби організаційного навчання. За результатами проведеного аналізу виявлено, що комбінація різних форм організаційного навчання (з відсотковим співвідношенням 10 % – курс із відкритим доступом, 20 % – спільноти онлайн навчання, 70 % – навчання з елементами віртуальної або доповненої реальності) є найбільш ефективною для підприємств. Удосконалено методичний інструментарій формування стратегій організаційної стійкості підприємства, що якісно відрізняється від існуючих системним комплексним поєднанням кореляційного аналізу у цифровому середовищі Semоpy за допомогою методу структурного моделювання для визначення зв’язків окремих детермінант на інтегральному рівні стійкості (стратегічний, управлінської, культурної, навчальної, психологічної, трудової, структурної та реляційної), а також нейро-мережевого моделювання для вибору стратегії організаційного розвитку залежно від результатів аналізу організаційної стійкості.

The dissertation is devoted to the development of scientific and methodological principles and organizational mechanisms for managing the organizational development of the enterprise with the help of information technology, taking into account global trends in the digitalization of business and social relations. The manuscript considers the relationship between various aspects of organizational development management: investment, security, structural, cultural, managerial, information technology, aspects of resilience and organizational learning. The proposed framework is developed by expanding and supplementing existing approaches to organizational development, which allowed to harmonize the scientific principles of managing the organizational development of the enterprise using information technology. The scientific approaches to the interpretation of the essence of organizational development are generalized and the main levers of influence of organizational development management using information technology are highlighted. The introduction into the terminology of such concepts as "organizational naturalization", "organizational denaturation" and "organizational renaturation" as indicators of the degree of formation and reversibility of the organizational system of the enterprise is proposed. The scientific principles of structuring scientific experience in the management of organizational development of the enterprise using information technology have been further developed, which differs from the existing ones by a comprehensive systematic combination of the results of bibliometric, network and patent analysis through the use of VOSViewer and Gephi tools. The manuscript reveals the frequency of use of key terms, as well as on the basis of the assessment of the actualization of terms, the chronology of their emergence and use, further areas of development of research on the management of organizational development of the enterprise using information technology are confirmed. The evolutionary-constructive, as well as geographical-institutional regularities in the coordinate system "period - research interest - geographical location" are identified and explained. On the basis of statistical and sociological analysis, as well as analysis of publications of recent years, the definition of investment vectors of enterprise organizational development management has been further developed by identifying causal relationships between various characteristics of enterprises (age, annual profit, size, ownership, activity) and their retrospective and prospective investment potentials. Through heuristic research, the hypotheses on the regularity and consistency of organizational development activities depending on the size of the company, the relationship between the size of the company and the specific costs of personnel, the correspondence of the level of available investment savings for organizational development to the level of potential investment expenditures for digitalization of organizational development management, and the willingness of the enterprise to invest in digital technologies for organizational development were verified. In addition, the hypotheses about the linear correlation between the age of the company and the regularity and regularity of organizational development, the proportional relationship between the size of the company and the specific costs of personnel, the linear correlation between the annual turnover of the enterprise and the average specific investment in digital business tools, as well as the proportional relationship between the size of the company in terms of annual turnover and the potential costs of digital technologies for organizational development are refuted. The central element of the study is the relationship between the differential indicators of organizational development, on the basis of which the scientific and methodological foundations for creating a digital organizational twin as a replication of the management system of organizational development of the enterprise, which comprehensively combines models of work productivity, organizational culture, structure and strategy, organizational philosophy and vision, leadership, as well as motivation at the levels of employee, group, organization. In addition, the developed system provides for the description of the components of the management system through the prism of parametric changes, as well as the correlation of its components, continuous measurement of the dynamics of changes in the determinants of organizational development based on the role of the individual, and the superposition of production social factors. In addition, the developed digital twin allows modelling the organizational development of the enterprise in the projections of organizational aspects of the company, group behavior and productivity, individual projection of the employee: covers productivity indicators, behavior and motivational parameters, projections of management decisions (includes decision-making parameters and operational processes). The developed digital organizational twin reflects each organizational element and compares the parametric data of each of the diagnosed processes with the target ones to determine the main states of the enterprise, as well as the actual behavior of its elements and their relationships, due to which the effectiveness of organizational development measures is monitored and verified, and the future system position of the enterprise is predicted, for the reactive selection and application of appropriate organizational measures that are educational in nature for each of them. The developed organizational digital system is mediated by multi-cloud solutions with system operational components based on neuro-genetic algorithm, fuzzy logic and artificial intelligence and takes into account the security aspects defined at the national and enterprise level. The specificity of the proposed architecture of networked multi-cloud computing is the use of edge devices for collecting diagnostic data, integration of artificial intelligence containers, as well as a combination of public and private clouds for different types of security data. Due to these factors, accurate determination of the main direction of organizational development becomes possible, as well as optimization of the organizational process, stabilization of monitoring and implementation of situational and personalized organizational measures and, accordingly, forecasting the dynamics of organizational development. The economic and mathematical models of motivation as elements of the digitized system of management of organizational development of the enterprise at the levels of an individual employee, group and enterprise as a whole are developed on the basis of causal parametric relations in the vector planes "emotions - actions", "needs - motives", "motivation - behavior". In accordance with the surrogate models, neural networks were developed to identify the desired and deviant behavior of employees, personal paradigm, group status, triggers of abnormal states of group behavior, the optimal motivation of the employee and the group, in particular convergent and divergent determinants of organizational development of the enterprise. The methodological foundations for diagnosing and predicting the degree of leadership of the organization were improved, and an appropriate surrogate economic and mathematical model and machine learning algorithm were developed to process a significant array of structural-organizational, motivational-behavioral, as well as decision-oriented and productivity-oriented determinants of leadership. The developed model allows to predict the development of a leader in the coordinate system "leadership intensity - degree of delegation - degree of participation - motivation effectiveness - productivity - working climate - employee performance - decision-making effectiveness". The developed leadership model enables to predict the productivity and degree of leadership based on the parameters using machine learning algorithm and decision tree model. The comparative analysis of classical and digital tools for organizational diagnostics in terms of qualitative and quantitative ways of collecting, analysing and further use of data was carried out on the basis of competitive validity criteria, adequacy to the intellectual and cultural level of the research participants, acceptability of resources, costs and time, as well as special criteria for evaluating digital tools. Furthermore, general requirements for digital tools for organizational diagnostics are formulated. The absence of a single agreed definition for organizationally non-invasive methods of digital organizational diagnostics is proved, on the basis of which the concept of "digital organizational emission" is included in the terminology. The methodological foundations for determining the most effective methods of organizational learning were further developed, which differ from the existing ones by a complex systematic combination of trend, heuristic-morphological and benchmark analysis. Due to these results, based on the theory of andragogy, as well as the main criteria of usability, functionality and implementation of software, such organizational learning tools as online learning communities, open access courses, training with elements of virtual (augmented) reality, as well as a combined approach using artificial intelligence are compared. In addition, the organizational learning tools that are prioritized in terms of efficiency and goal achievement were selected. According to the results of the analysis, it was revealed that the combination of different forms of organizational learning (with a percentage of 10% - open access course, 20% - online learning communities, 70% - training with elements of virtual or augmented reality) is the most effective for enterprises. The methodological tools for the formation of strategies of organizational sustainability of the enterprise have been improved, which qualitatively differs from the existing ones by a systematic complex combination of correlation analysis in the digital environment Semоpy using the method of structural modeling to determine the relationship of individual determinants at the integral level of sustainability (strategic, managerial, cultural, educational, psychological, labor, structural and relational), as well as neuro-network modeling for choosing a strategy of organizational development depending on the results of the analysis of the organizational resilience issues.