Цивільний позов як інструмент відшкодування шкоди у рамках кримінального провадження

Abstract

Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ) є першоджерелом у питаннях, що становлять ключову значущість в ході цього дослідження. Тому насамперед варто розглянути ті означення й дефініції, які демонструє та закріплює саме ЦКУ. У ст. 22 цієї систематизованої кодифікації конкретизовано зазначається, що фізична чи юридична особа (в даному випадку акцент зосереджено за фізичною), якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування [1]. При цьому збитками слід вважати: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), моральну шкоду, завдану внаслідок порушення прав (Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості).