Convergence trends in the “economy ‒ education ‒ digitalization ‒ national security” chain

Abstract

Purpose. To identify the current level and trends of convergence to justify the directions of adjustment of approaches to the management of the national economy. Methodology. The methodological basis of the study is economic and mathematical modelling using Barro-regression and variational analysis. Integral indicators for the characteristics of the components of the studied chain are defi ned as the arithmetic mean of partial indicators of economic development (24 indicators), educational development (28 indicators), digitalization (12 indicators) and national security (53 indicators), normalized by the method of natural normalization. To assess the pairwise, triple and complex convergent relationships in the studied chain, a multiplicative convolution of the corresponding integral indicators characterizing a pair, triple or four of the studied concepts, was performed. The sample consisted of 11 countries from Central and Eastern Europe (Croatia, the Czech Republic, Estonia, Hungary, Latvia, Lithuania, Poland, Romania, Slovakia, Slovenia, Ukraine). The research period includes 1999–2020. Findings. The existence of dynamic convergent links in the “national security – digitalization”, “education – national security – digitalization” chains is confirmed, which indicates the need for further interstate integration of regulatory practices in the field of digitalization impact on the national security (including digital education effects). The links in the “economy – education”, “economy – national security”, “education – national security”, “economy – education – national security” chains have a fairly high static level of convergence, which indicates the need to level the differences in national practices of regulation of these directions. At the same time, current trends in the digitalization of education and the digitalization of the economy remain quite diversified, which determines the need to apply specific national government practices in this area. Originality. Methodological principles of integrated assessment of convergent relationships in the “economy – education – national security – digitalization” chain differ from the existing ones by using integrated indicators of characteristics of single, pair, triple and complex relationships within the studied chain to determine the levels of their σ- and β-convergence. This allowed identifying the presence of the achieved level of convergence and dynamic convergent trends that arise in the process of economic and educational transformations in the context of overcoming security challenges in the national economy in the context of digitalization. Practical value. The achieved signify cant level of convergence of the economy, education and digitalization of the studied countries has been revealed, as well as stable convergent links of integrated development of their economy, education and national security have been formed. The results obtained can be used as a scientific substantiation of adjustment of directions of state regulation of economy and education in the conditions of digitalization and in the context of overcoming security challenges.

Мета. Визначення поточного рівня й тенденцій конвергенції для обґрунтування напрямів коригування підходів до управління національною економікою. Методика. Методологічною основою дослідження є економіко-математичне моделювання з використанням регресії Барро та варіаційного аналізу. Інтегральні показники для характеристик складових досліджуваного ланцюга визначаються як середнє арифметичне часткових показників економічного розвитку (24 показники), освіт нього розвитку (28 показників), оцифрування (12 показників) та національної безпеки (53 показники), нормалізованих за методом природної нормалізації. Для оцінки попарних, потрійних і складних збіжних зв’язків у досліджуваному ланцюжку була виконана мультиплікативна згортка відповідних інтегральних показників, що характеризують парну, потрійну чи чотири досліджуваних поняття. Вибірка складалася з 11 країн Центральної та Східної Європи (Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Україна). Період дослідження включає 1999−2020 роки. Результати. Підтверджено існування динамічних конвергентних зв’язків у ланцюгах «національна безпека – цифровізація», «освіта – національна безпека – цифровізація», що засвідчує необхідність подальшої міждержавної інтеграції регуляторних практик у галузі цифровізаційних викликів національної безпеки (включаючи цифровізацію освіти). Зв’язки в ланцюгах «економіка – освіта», «економіка – національна безпека», «освіта – національна безпека», «економіка – освіта – національна безпека» мають досить високий статичний рівень конвергенції, що вказує на необхідність нівелювання відмінностей у національних практиках регулювання даних напрямів. У той же час, сучасні тренди діджиталізації освіти й діджиталізації економіки залишаються досить диверсифікованими, що визначає необхідність застосування специфічних національних державних практик у цій сфері. Наукова новизна. Методологічні принципи інтегрованої оцінки конвергентних відносин у ланцюжку «економіка – освіта – національна безпека – цифровізація» відрізняються від існуючих використанням інтегральних показників характеристик одиночних, парних, потрійних і складних відносин у межах досліджуваного ланцюга для визначення рівнів їх σ- та β-конвергенції. Це дозволило виявити наявність досягнутого рівня конвергенції та динамічних конвергентних тенденцій, що виникають у процесі економічних і освітніх трансформацій у контексті подолання викликів безпеки в національній економіці в контексті цифровізації. Практична значимість. Виявлено досягнутий значний рівень конвергенції економіки, освіти й цифровізації досліджуваних країн, а також сформовані стійкі конвергентні зв’язки комплексного розвитку їх економіки, освіти та національної безпеки. Отримані результати можуть бути використані як наукове обґрунтування коригування напрямів державного регулювання економіки та освіти в умовах цифровізації та в контексті подолання безпекових викликів.