Методологія оцінки результативності застосування екологічного оподаткування в системі екобезпечного просторового природогосподарювання

Abstract

Організаційно-технологічний рівень суспільного виробництва, а також досягнення науково-технічного прогресу не дозволяють в певній мірі забезпечити соціально-еколого- економічну безпеку природно-ресурсного користування на всіх ієрархічних рівнях просторо- вого розвитку. Тому витрати на запобігання забруднення навколишнього природного середовища та компенсацію негативних наслідків у територіально-просторовому вимірі, а також у різних секторах економіки є об’єктивно обумовленими та набувають статусу суспільно необхідних витрат, які повинні враховуватися і регулюватися у відтворювальних процесах. Доведено, що впровадження системи платного природогосподарювання, складовим елементом якої є екологічні податки, в методологічному плані обумовлює доцільність їх включення до складу загальних екологічних затрат. Відмічається, що системна оцінка результативності екологічного оподаткування потребує відповідного макроекономічного аналізу, оскільки на його основі формуються стратегічні орієнтири досягнення екологічно сталого просторового розвитку з урахуванням параметрів соціально-екологічної безпеки. Зроблено акцент на тому, що усвідомлення та врахування соціально-еколого-економічних параметрів тіньової економіки як основної загрози національній безпеці країни дозволяють застосовувати більш ефективну національну еколого-економічну політику.

Организационно-технологический уровень общественного производства, а также достижение научно-технического прогресса не позволяют в определенной степени обеспечить социально-эколого-экономическую безопасность природно-ресурсного пользования на всех иерархических уровнях пространственного развития. Поэтому расходы на предотвращение загрязнения окружающей природной среды и компенсацию негативных последствий в территориально-пространственном измерении, а также в различных секторах экономики объективно обусловленными и приобретают статус общественно необходимых затрат, которые должны учитываться и регулироваться в воспроизводственных процессах. Доказано, что внедрение системы платного природогосподарювання, составным элементом которой являются экологические налоги, в методологическом плане обусловливает целесообразность их включения в состав общих экологических затрат. Отмечается, что системная оценка результативности экологического налогообложения требует соответствующего макроэкономического анализа, поскольку на его основе формируются стратегические ориентиры достижения экологически устойчивого пространственного развития с учетом параметров социально-экологической безопасности. Сделан акцент на том, что осознание и учет социально-эколого-экономических параметров теневой экономики как основной угрозы национальной безопасности страны позволяют применять более эффективную национальную эколого-экономическую политику.

Organizational and technological level of social production, as well as the achievement of scientific technical progress does not allow to some extent to ensure socio-environmental economic security of natural resource use at all hierarchical levels of spatial development. Therefore, the costs of preventing environmental pollution and compensating for the negative consequences in the spatial dimension, as well as in various sectors of the economy are objectively determined and acquire the status of socially necessary costs that must be taken into account and regulated in reproduction processes. It is proved that the introduction of a paid nature management system, an integral element of which are environmental taxes, in methodological terms determines the feasibility of their inclusion in the total environmental costs. It is noted that a systematic assessment of the effectiveness of environmental taxation requires appropriate macroeconomic analysis, as it forms the basis for strategic guidelines for achieving environmentally sustainable spatial development, taking into account the parameters of socio-environmental safety. Emphasis is placed on the fact that awareness and consideration of socio-ecological and economic parameters of the shadow economy as the main threat to national security allows the application of a more effective national environmental and economic policy.