Innovation management in education: impact on socio-labour relations in the national economy

Abstract

Освіта в системі національної економіки відіграє вагому роль та відповідає за формування кваліфікованих та компетентних людських ресурсів, які виступатимуть на ринку праці в якості робочої сили. При цьому в умовах стрімкого прискорення соціально-культурних та науково-технічних змін, оновлення знань та набутих компетенцій стає обов’язковою вимогою нашого часу. Таким чином, між сферою соціально-трудових відносин та освітньою галуззю існує беззаперечний зв'язок. Автори зазначили, що на сьогоднішній день в Україні спостерігається розбалансованість між досліджуваними сферами. Так, для ринку праці властиві перенасичення одними спеціалістами (зокрема економічного та юридичного спрямування) та потребою в інших (зокрема робітничих професій), трудова міграція, незадоволеність роботодавців рівнем знань випускників освітніх закладів тощо. Все це вимагає модернізації існуючої ситуації та узгодження напрямів взаємодії міх сферою соціально-трудових відносин та освітньою галуззю на державному рівні. Головною метою даної статті є дослідження впливу державного регулювання освіти на розвиток соціально-трудових відносин в національній економіці. Практичну реалізацію емпіричного дослідження здійснено за допомогою поєднання методу головних компонент та логіт-моделювання в програмному комплексі STATA 11. Для виявлення інтегрального рівня, що характеризує стан сфери соціально-трудових відносин в національній економіці України було проаналізовано низку абсолютних та відносних показників, зокрема: рівні безробіття та занятості; продуктивність праці; заборгованість із виплати заробітної плати та її середній рівень, тощо. Отримані результати свідчать про покращення ситуації у сфері соціально-трудових відносин в Україні в останні роки. Логіт-моделювання дозволило підтвердити, а також комплексно та індивідуально оцінити вплив макроекономічних, демографічно-міграційних параметрів, а також сукупності характеристик результативності функціонування галузі освіти на рівень гармонізації та конвергенції процесів, які відбуваються на праці та освітніх послуг. До того, було визначено пріоритети втручання держави у сферу регулювання освіти. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень означеної тематики.

Education plays an essential role in the national economy and is responsible for the formation of qualified and competent human resources that will act in the labour market as a labour force. At the same time, in the conditions of rapid acceleration of socio-cultural and scientific-technical changes, the updating of knowledge and acquired competencies becomes compulsory today. Therefore, there is an unconditional connection between the sphere of socio-labour relations and the field of education. Despite this, today in Ukraine there is an imbalance between these areas, which are oversaturation of the labour market by some professionals (including economic and legal), and lack of others (including labour professions), labour migration, the dissatisfaction of employers with the level of knowledge of graduates, etc. It requires the modernization of the existing situation and the coordination at the state level of the areas of interaction between socio-labour relations and education sector. In this regard, this article is devoted to the justification of the impact of state regulation of education on the development of socio-labour relations in the national economy, which will be carried out by combining the method of principal components and logit modelling in the software STATA 11. To identify the integrated level characterizing the state of socio-labour relations in the national economy of Ukraine, numerous absolute and relative indicators were analyzed, including unemployment and employment levels, labour productivity, wage arrears and its average level, etc. The results obtained suggest an improvement in the socio-labour relations in Ukraine in recent years. Logit modelling allows confirming, as well as comprehensively and individually, the impact of macroeconomic, demographic, migration parameters, and a set of performance characteristics of the education sector on the level of harmonization and convergence of processes in labour markets and educational services. It helps to define the priorities of state intervention in the field of state regulation of education. The set calculations form the basis of further research of authors in the field of the specified problems.