Проблеми цифровізації: правовий аспект

Abstract

Визнання слова "діджиталізація" словом 2019 року (за версією словника сучасної української мови [1]) не просто стало свідченням важливості цього процесу у суспільстві, а й провістило стрімкий його розвиток у 2020 році з новою глобальною проблемою – пандемією короновірусної хвороби і запровадженим у зв’язку з цим в багатьох країнах світу карантином, що, своєю чергою, спричинило різке зростання попиту на використання надбань цифровізації, на посилення якої був спрямований відповідний акт Уряду ще на початку 2018 р. [2]. Це і відео дзвінки [3], і організація бізнесу [4], в т.ч. проведення нарад в режимі відео конференцій, а також звернення до уповноважених органів для надання адміністративних послуг, Пенсійного фонду – з питань пенсійного забезпечення [5], розгляд судових справ в режимі он-лайн [6], документи в смартфоні [7; 8], он-лайн замовлення продуктів та інших товарів, електронні платежі, он-лайн консультації [9], розумне очищення повітря, віртуальні подорожі, лікарі-боти, он-лайн (віддалена) освіта [10] тощо. Проте почастішали й випадки зловживання цифровими технологіями. Так, на різних хакерських форумах продаються за лічені копійки, а в деяких випадках роздаються безкоштовно облікові записи популярного сервісу для віддаленого конференц-зв’язку Zoom [11], який використовується школами та університетами для дистанційної освіти, а бізнес-компаніями – для віддаленого зв’язку зі співробітниками. Активізувалися хакери, полюючи на електронні ресурси державних установ [12; 13], на карткові рахунки громадян, на їх персональні дані.