Supporting the creation and installation of regional social innovations with knowledge engineering system

Abstract

The authors of the study allow us to conclude that the traditional focus of innovation (banking, manufacturing, management reform, etc.) not always with the same efficiency are perceived in various regions of the country. In some regions, these innovations do not lead to social improvement, which is a prerequisite necessary for the generation and implementation of separate unit for social innovation. The article substantiates the necessity of social innovation. For example, the functioning of the Centre for social innovation city of Miskolc for the first time developed a scientific and methodical approach to their implementation. As the main structural blocks of this approach, the authors offered the following: a) definition of the relationship of local economic development and social innovation; b) formation of key areas of the social improvements of the region (employment, added value, improved health and social conditions, improvement of infrastructure, development of the settlement); с) the development of social innovation on the basis of regional system engineering knowledge; g) selection of key social innovation based on the innovation matrix, and special techniques; d) develop programs for the practical implementation of innovation social orientation. Research and guidelines proposed in the article, were tested by the authors over the last two years. As a result a General conclusion that the biggest obstacle to social innovation is not lack of resources but lack of ideas and desires from a local and Central managerial elite.

Проведені авторами дослідження дозволяють зробити висновок про те, що традиційна спрямованість інноваційноїдіяльності (банківська діяльність, промислове виробництво, реформа управління і т. п.) далеко не завжди з однаковою ефективністю сприймаються в різних регіонах країни. В окремих регіонах ці інновації не призводять до соціальних поліпшень, що є передумовою необхідності генерування та впровадження окремого блоку соціальних інновацій. У статті обґрунтовано необхідність проведення соціальних інновацій. На прикладі функціонування Центру соціальних інновацій міста Мішкольца вперше розроблений науково-методичний підхід до їх здійснення. Як основні структурні блоки цього підходу авторами пропонуються такі: а) визначення взаємозв’язку місцевого економічного розвитку та соціальних інновацій; б) формування ключових напрямків соціального поліпшення регіону (підвищення зайнятості, збільшення доданої вартості, поліпшення охорони здоров’я і соціального положення, поліпшення інфраструктури розвитку населеного пункту); в) розроблення програми соціальних інновацій на основі регіональної системи інженерних знань; г) відбір ключових соціальних інновацій на основі запропонованої авторами інноваційної матриці і спеціальної методики; д) розроблення програми практичної реалізації інновацій соціальної спрямованості. Науково-методичні рекомендації, запропоновані в статті, апробовані авторами впродовж останніх двох років. У результаті зроблений узагальнюючий висновок про те, що найбільшою перешкодою на шляху соціальних інновацій є не відсутність ресурсів, а відсутність ідей і бажання у місцевої і центральної управлінської еліти.

Проведенные авторами исследования позволяют сделать вывод о том, что традиционная направленность инновационной деятельности (банковская деятельность, промышленное производство, реформа управления и т. п.) далеко не всегда с одинаковой эффективностью воспринимаются в различных регионах страны. В отдельных регионах эти инновации не приводят к социальным улучшениям, что является предпосылкой необходимости генерирования и внедрения отдельного блока социальных инноваций. В статье обоснована необходимость проведения социальных инноваций. На примере функционирования Центра социальных инноваций города Мишкольца впервые разработан научно-методический подход к их осуществлению. В качестве основных структурных блоков этого подхода авторами предлагаются следующие: а) определение взаимосвязи местного экономического развития и социальных инноваций; б) формирование ключевых направлений социального улучшения региона (повышение занятости, увеличение добавленной стоимости, улучшение здравоохранения и социального положения, улучшение инфраструктуры развития населенного пункта); в) разработка программы социальных инноваций на основе региональной системы инженерных знаний; г) отбор ключевых социальных инноваций на основе предложенной авторами инновационной матрицы и специальной методики; д) разработка программы практической реализации инноваций социальной направленности. Научно-методические рекомендации, предложенные в статье, апробированы авторами в течение последних двух лет. В результате сделан обобщающий вывод о том, что самым большим препятствием на пути социальных инноваций является не отсутствие ресурсов, а отсутствие идей и желания у местной и центральной управленческой элиты.