Видовий спектр та анибіотикорезистентність мікробіоти носоглотки дітей хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції

Abstract

Мета: дослідити видовий спектр та антибіотикорезистентність мікробіоти носоглотки у дітей хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції. Матеріали та методи: обстеженню підлягали 98 дітей віком від 3 до 7 років хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції. Мікробіологічне дослідження поєднувало використання полімеразноланцюгової реакції для встановлення етіологічної структури гострих респіраторних вірусних інфекцій та класичних бактеріологічних методик для встановлення бактеріально-грибкової складової мікрофлори носоглотки. Чутливість виділених бактерій до антибіотиків визначали із застосуванням диско-дифузійного методу. Результати: видовий склад збудників респіраторних вірусних інфекцій був представлений риновірусами (28,6 %), аденовірусами (24,3 %), респіраторно-синцитіальними вірусами (8,6 %), вірусами парагрипу І та ІІІ типу (8,6 %), метапневмовірусами (4,3 %), вірусами грипу А та В (22,9 %), коронавірусами (4,3 %). Супутня бактеріально-грибкова мікрофлора була представлена переважно стафілококами, стрептококами, мікрококами, коринебактеріями та грибами роду Candida. Умовно-патогенні мікроорганізми домінували серед представників грибково-бактеріальної складової мікрофлори (52,3 % випадків). Одночасне виділення вірусів та умовнопатогенних мікроорганізмів відмічалося у 17,7 ± 0,61 % пацієнтів. Більшість штамів (58,0 %) проявляли стійкість до 2–3 антибіотиків, 25,0 % були резистентними до всіх антибіотиків. Найбільша кількість виділених мікроорганізмів були чутливими до левофлоксацину (65,9 %) та ципрофлоксацину (69,3 %). Висновки: Домінуючими етіологічними агентами у дітей із гострими респіраторними вірусними інфекціями є риновіруси (28,6 %), аденовіруси (24,3 %) та віруси грипу В (14,3 %). Умовно-патогенні мікроорганізми виділяються в 52,3 % проб, серед них переважають стафілококи (35,7 %) та стрептококи (29,2 %). Умовно-патогенні представники мікробіоти найчастіше є чутливими до левофлоксацину (65,9 %) та ципрофлоксацину (69,3 %).

Цель: исследовать видовой спектр и антибиотикорезистентность микробиоты носоглотки у детей больных острыми респираторными вирусными инфекциями. Материалы и методы: было обследовано 98 детей в возрасте от 3 до 7 лет больных острыми респираторными вирусными инфекциями. Микробиологическое исследование материала от больных сочетало использование полимеразно-цепной реакции, для установления этиологической структуры острых респираторных вирусных инфекций, и классических бактериологических методик, для установления бактериально-грибковой составляющей микрофлоры носоглотки. Чувствительность выделенных бактерий к антибиотикам определяли с использованием диско-диффузионного метода. Результаты: видовой состав возбудителей респираторных вирусных инфекций был представлен риновирусами (28,6 %), аденовирусами (24,3 %), респираторно-синцитиальными вирусами (8,6 %), вирусами парагриппа I и III типа (8,6 %), метапневмовирусами (4,3 %), вирусами гриппа А и В (22,9 %), коронавирусами (4,3 %). Сопутствующая бактериально-грибковая микрофлора была представлена преимущественно стафилококками, стрептококками, микрококками, коринебактериями и грибами рода Candida. Среди представителей грибково-бактериальной микрофлоры условнопатогенные микроорганизмы доминировали (52,3 % проб). Одновременное выделение вирусов и условно-патогенных микроорганизмов отмечалось у 17,7 ± 0,61 % пациентов. Большинство штаммов (58,0 %) проявляли устойчивость к 2–3 антибиотикам, 25,0 % были резистентными ко всем антибиотикам. Наибольшее количество выделенных микроорганизмов были чувствительными к левофлоксацину (65,9 %) и ципрофлоксацину (69,3 %). Выводы: доминирующими этиологическими агентами у детей с острыми респираторными вирусными инфекциями являются риновирусы (28,6 %), аденовирусы (24,3 %) и вирусы гриппа В (14,3 %). Условно-патогенные микроорганизмы выделяются в 52,3 % проб, среди них превалируют стафилококки (35,7 %) и стрептококки (29,2 %). Условно-патогенные представители микробиоты наиболее чувствительны к левофлоксацину (65,9 %) и ципрофлоксацину (69,3 %).

Objective: To investigate the species range and antibiotic resistance of the nasal-pharyngeal microbiota in children with acute respiratory viral infections. Materials and methods: The investigation of the nasal-pharyngeal swab from 98 children with acute respiratory viral infections was conducted. Microbiological studies included PCR to establish the etiological structure of acute respiratory viral infections and classical bacteriological methods to determine bacterial and fungal component of the nasal-pharyngeal microflora. The sensitivity of isolated bacteria to antibiotics was determined by using disc-diffusion method. Results: Species composition of respiratory viral infections pathogens consists of rhinoviruses (28.6 %), adenovirus (24.3 %), respiratory syncytial virus (8.6 %), parainfluenza virus types I and III (8.6%), metapneumovirus (4.3%), influenza viruses A and B (22.9 %), coronavirus (4.3 %). Concomitant bacterial and fungal microflora was represented mainly by staphylococci, streptococci, micrococci, Corynebacterium and fungi genus Candida. Opportunistic microorganisms dominated among the fungal-bacterial microflora component (52.3 % species). The simultaneous selection viruses and opportunistic microorganisms was noted in 17.7 ± 0.61 % of patients. Most strains (58.0 %) showed resistance to 2–3 antibiotics, 25.0 % strains were resistant to all antibiotics. Greatest number of selected microorganisms was susceptible to levofloxacin (65.9 %) and ciprofloxacin (69.3 %). Conclusions: The dominant etiological agents in children with acute respiratory virus infections are rhinoviruses (28.6 %), adenoviruses (24.3 %) and influenza viruses B (14.3 %). Opportunistic microorganisms are isolated in 52.3 % of samples. Staphylococci (35.7 %) and streptococci (29.2 %) are dominant. Opportunistic pathogens are susceptible to levofloxacin (65.9 % strains) and ciprofloxacin (69.3 % strains).