Класифікація форм участі громадян у правотворчості

Abstract

Загальносвітові тенденції глобалізації з одного боку та уніфікації правових систем на європейському політико-правовому просторі з іншого, потреба розвитку національної правової системи в напрямку належного забезпечення механізму реалізації права народу здійснювати правотворчість безпосередньо, обумовлюють необхідність переходу від вузького розуміння правотворчості як державно-владної діяльності до широкого її розуміння як правової діяльності, що здійснюється й іншими суб’єктами публічної влади, зокрема народом. Характерною ознакою сучасної правотворчості в Україні є пошук таких її форм, які б були не лише ефективними, а й мали б найвищий рівень легітимності як у суспільстві, так і в очах наших закордонних партнерів. Очевидно, що для розв’язання цієї проблеми необхідно використати потенціал безпосередньої правотворчості народу.