Сповідні відомості церков: інформаційний потенціал та особливості використання при реконструкції родоводів

Abstract

В статті розглянуто історію запровадження сповідних відомостей церков на території України, з’ясовано інформаційний потенціал сповідних відомостей та особливості їх використання в генеалогічних дослідженнях. Автор вважає, що до сповідної відомості церков слід звертатися в першу чергу тоді, коли для початку генеалогічного дослідження не вистачає вихідних даних, тобто не відомі точні дати народження та імена об’єктів пошуку. Нею зручно користуватися також у тому разі, коли рід налічує значну кількість представників і має численні розгалуження. Інформаційний потенціал сповідних відомостей дає можливість досліджувати родоводи представників усіх станів.

В статье рассмотрена история появления исповедных ведомостей церквей на территории Украины, выяснено информационный потенциал исповедных ведомостей и особенности их использования в генеалогических исследованиях. Автор считает, что к исповедным ведомостям церквей следует обращаться в первую очередь тогда, когда для начала генеалогического исследования не хватает исходных данных, то есть не известны точные даты рождения и имена объектов поиска. Этим документом удобно пользоваться также в том случае, когда род насчитывает значительное количество представителей и имеет многочисленные разветвления. Информационный потенциал исповедных ведомостей дает возможность исследовать родословные представителей всех сословий.

The article describes the history of emergence of “ispovednye vedomosti” churches on the territory of Ukraine, finds out explores their information potential and peculiarities of using them in genealogical researches. “Ispovednye vedomosti” (confessional registers, confessional lists) are annual registers of the names of the parishioners who confessed to a parson. The author explores the information resources of the confession books and general limits to take into account white working with them. Along with legislative base of the emergence of confession books, the special features of the realization of the law in daily life as well as the change of the form of the source since the XVII century to the XIX century are retraced. “Ispovednye vedomosti” were made up once a year in duplicate: a church copy and a consistory one. Due to its systematic, regular keeping, mass character of coverage of the society they are an important source for reconstruction of pedigrees of all the segments of the population. With their help it is possible to know out a family composition, the name, patronymic and surname (if it was designated), age of each member and relations inside the family. The lack of a large time gap allows with their help to determine the time of the marriage, the time of the death and also the quantity of born and deceased children during the period under study. The author considers that “ispovednye vedomosti” must be applied first of all when there is not enough initial data to begin a genealogical research, that is exact dates of birth and names of the subject of the search are not know. This document is convenient to use in the case when the bloodline counts considerable number of representatives and has got numerous branching. The information potential of “ispovednye vedomosti” gives an opportunity to research study pedigrees of representatives of all social classes.