Творча діяльність людини у вимірі християнської філософії

Abstract

В статті досліджуються етапи розвитку релігійного почуття людини як конотації творчої діяльності. Особлива увага приділяється психоаналітичній традиції з її принципом людської едіпальності та ставленням до Бога як до батька. Автор проводить порівняльний аналіз іудаїзму та християнства як монотеїстичних релігій колективної та індивідуальної відповідальності людини перед Богом (відповідного до цього світорозуміння витлумачується і її відношення до творчості). Проводячи ретроспекцію від первісних вірувань до сучасних, автор зупиняється на вченні М.О. Бердяєва, який розглядав мистецтво як теургію, тобто спільну з Богом дію, як відповідь та обов’язок людини перед її Творцем. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30339

The stages of development of religious feeling of the man as connotations of creative activity are investigated in the article. The special consideration is given to psychoanalytic tradition with its principle of Oedipus complex and the attitude toward God as to the father. The author carries out the comparative analysis of a Judaism and Christianity as monotheistic religions of collective and individual responsibility of the man before the God (according to this outlook his relation to creativity is interpreted also). Making a retrospective review from ancient religious beliefs to modern one, the author stops on N.A. Berdyaev’s doctrine which considered creativity as theurgy, that is, coaction with the God, as the answer and a duty of the man before his Creator. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30339